ВТІ́ХА, ВТІ́ХОНЬКА, ВТІША́ННЯ, ВТІША́ТИ, ВТІША́ТИСЯ, ВТІ́ШЕНИЙ, ВТІ́ШИТИ, ВТІ́ШИТИСЯ, ВТІ́ШЛИВИЙ, ВТІ́ШНИЙ, ВТІ́ШНИК, ВТІ́ШНИЦЯ, ВТІ́ШНІСТЬ, ВТІ́ШНО
ВТІ́ХА, ВТІ́ХОНЬКА, ВТІША́ННЯ, ВТІША́ТИ, ВТІША́ТИСЯ, ВТІ́ШЕНИЙ, ВТІ́ШИТИ, ВТІ́ШИТИСЯ, ВТІ́ШЛИВИЙ, ВТІ́ШНИЙ, ВТІ́ШНИК, ВТІ́ШНИЦЯ, ВТІ́ШНІСТЬ, ВТІ́ШНО див. уті́ха, уті́хонька і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 774.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВТА́БОРИТИСЯ, ВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ, ВТАЄМНИ́ЧИТИ, ВТАЄМНИ́ЧУВАТИ, ВТА́ЄНИЙ, ВТАЇ́ТИ, ВТАЇ́ТИСЯ, ВТАМО́ВУВАТИ, ВТАМУВА́ТИ →← ВТІМ (УТІ́М)